Загружаю…
Зберегти українську землю для наших нащадків!
З приводу позачергових парламентських виборів 2019 року
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2018 рік
Календар фаз Місяця на 2018 рік
Ранкові звички, що призводять до набору ваги

Статей: 5277
Коментарів: 1579
Людей на сайті:1

Добре, коли влада – у громади

Автор: Розмову вела Тетяна ЧАЙКА

Дата: 2012-04-26

Нещодавно делегація Пирятинської міськради відвідала Польщу. З цього приводу ми розмовляємо з міським головою, другим секретарем Полтавського обкому СПУ Олексієм Рябоконем і його заступником, першим секретарем Пирятинського райкому СПУ Ігорем Шикеринцем.

- Олексію Петровичу, яка була мета поїздки?

- За час, коли очолював районну раду, я переконався у важливості міжнародних зв’язків для розвитку міста і сіл району. Партнери з Лежайського повіту запропонували налагодити зв’язки з гміною Лежайськ та її війтом Кшиштофом Собейко, на запрошення якого ми й побували у Польщі. Ми - це міський голова і його заступник, члени виконкому Р. Андрейщук, О. Міненко та депутати В. Приходько і О. Солонський.

Нас цікавило, як у Польщі вирішуються проблеми, що є предметом розгляду на сесіях і засіданнях виконкому. Ми побували у школах, повітовій лікарні, на виробництві. Бачили, як забезпечені навчальні заклади, яким є рівень медичного обслуговування, як працюють підприємства енергетики і комунальної сфери. Намагалися зрозуміти - що є основою цих досягнень? І численні зустрічі дали як відповіді на ці запитання, так і підстави для роздумів і висновків.

Тепер ми маємо уявлення, як у Польщі організована влада базового рівня, яка її структура, повноваження, котрі, до речі, різняться з нашими. Приміром, радам базового рівня підпорядковані початкова школа і гімназії. Це велика зона відповідальності, але міський бюджет має необхідне фінансування. Окрім того, є багато урядових і загальноєвропейських програм.

Нині готується договір про партнерство для затвердження на сесії гміни - така процедура в них загальноприйнята. Ми також хочемо її запровадити, щоб заручитися підтримкою депутатів, щоб було розуміння корисності цих зв’язків для громади.

- Проектний розвиток громад у Польщі дуже поширений?

- Так, при тому, що надходження, які отримуються для реалізації проектів, інколи дорівнюють бюджету гміни. Приміром, бюджет гміни Лежайськ, до якої входить 13 населених пунктів з населенням 20 тис., складає 52 млн. злотих - понад 130 млн. грн. А тепер уявіть, що така ж сума залучається під реалізацію програм уряду і Євросоюзу, і стане зрозумілим, яким чином в одному із сіл побудовано каток із системою охолодження, що витримує підвищення температури до 10оС…

До речі, там на 20 тис. населення - лише 21 депутат. У повітовій раді депутатів також небагато. Обираються вони за відкритими списками, які можуть формувати не лише партії, а й громадські активи.

Серед найбільших вражень, - долучається до розмови Ігор Шикеринець, - знайомство з діяльністю непублічної гімназії. У Польщі також є проблема малокомплектних шкіл. В селі Дебно повітова влада намагалася закрити гімназію, але громада не погодилася, вирішила утримувати її самостійно. З бюджету повіту одержали кошти, передбачені на кількість учнів, яка була, і почали шукати інші джерела фінансування. Гімназію зберегли. Функціонує керівництво - формальне і неформальне. Формальне відповідає за процес навчання, неформальне – за фінансово-господарську діяльність. Зусиллями громади гімназію довели до стану, що навчатися у ній стало престижним. Чисельність учнів виросла вдвічі. Набувши досвіду участі в програмах, громада настільки активізувалася, що може фінансувати масштабні проекти. Приміром, будується спортивна зала вартістю 2,6 млн. євро.

Хотів би зупинитися на одному з джерел фінансування. Кожен громадянин Польщі має право на свій розсуд інвестувати 1% усіх податків, які сплачує, в ту чи іншу справу. Жителі Дебно інвестують у гімназію. А ще ведуть роботу, щоб залучити більше людей до її утримання. Випускають календарі, листівки - займаються піаром, і це дає позитивні наслідки.

Вигравши грант, громада Дебно облаштувала майданчик з ігровими і спортивними конструкціями для дітей і молоді. Все виглядає як лялечка. Хоч користуються ним активно, але ні в кого не піднімається рука зіпсувати громадське майно.

  • Ви наводите приклад активної громади, але, можливо, це виняток?
  • Безперечно, активність громад забезпечує розвиток територій. Сприяє цьому відсутність підпорядкованості «повіт-гміна». Там усі – партнери з чітко визначеними зонами відповідальності. Кожен, так би мовити, несе свій хрест. Орган місцевого самоврядування базового рівня (гміна – міська, сільська ради) відповідає за стан справ на підвідомчій території. Отримує кошти, розподіляє витрати, забезпечує стабільне функціонування усіх сфер життєдіяльності громади.

Вражає, що в цьому процесі задіяні небагато. Наприклад, на рівні гміни на 20 тис. населення освітою замається троє, а в повіті - лише один. Соціальний захист забезпечує 17 працівників. Із них 7 – бухгалтерія, яка отримує і розподіляє кошти, а 10 - надають послуги одиноким престарілим. Якщо перенести цю модель на Пирятинський район, то 17 працівників виконують функції управління праці і соціального захисту населення РДА і Територіального центру.

І. Шикеринець: – У них норма – один соціальний працівник на 2000 людей. Це свідчить, що в Польщі мало соціально незахищених, які б потребували опіки з боку держави. Крім того, існує мережа інтернатних закладів, де рівень послуг на рівні санаторію.

О. Рябоконь: – Ми говоримо про наближення послуг до населення, а в той же час віддаляємо ці функції мало не на рівень області. Взяти соціальні допомоги: є чіткі нормативи, як їх нараховувати, але розподільчі функції віднесені області. Хоча хто, як не рада базового рівня, краще знає ситуацію, бо є депутати, голови квартальних комітетів, актив. Формально у них є повноваження, але соціальний захист централізований, віддалений, отже, збільшується кількість чиновників, бо кожний рівень додає своїх. Чим беруть поляки, так це чітким розподілом повноважень, оптимізацією бюджетних витрат. Це дає системність в роботі, необхідний рівень виконавчої дисципліни, якості послуг, їх максимальної наближеності до людей. Саме цьому в них треба вчитися.

І. Шикеринець: – У 2007 році на виборах до Верховної Ради соціалісти висунули ідею передати повноваження органам місцевого самоврядування базового рівня. Багато людей не зрозуміли, для чого це потрібно, але ж у Європі саме такий спосіб управління і виправдовує себе.

О. Рябоконь: – З іншого боку, якщо максимум функцій виконується на місцях - зростає попит на професіональних управлінців, здатних організувати громаду і разом з нею вирішувати проблеми. Розповсюджений у нас підхід, коли сільським головою стає той, хто ні з ким не сперечається і тільки те й робить, що довідки видає - не пройде. Підхід польських виборців до управлінця - війта, мера чи бурмістра – а чи справиться він зі своїми обов’язками?

І. Шикеринець: – Можна багато розповідати про те, як у Лежайську працює повітова лікарня з найсучаснішим обладнанням, функціонують заклади освіти, культури. На прикладі Будинку культури в с. Гілярово ми пересвідчилися, що заклад наповнений життям, працюють гуртки, організовуються свята. Приміщення невелике, але це дійсно центр дозвілля громади.

О. Рябоконь: – Моїх колег вразило те, що побачили, а мене – зміни з часу попередньої поїздки до Польщі, а це лише 15 місяців. ЗМІ нав’язують думку, що наші труднощі пов’язані з кризою, що вони об’єктивні, їх не можна уникнути, що вся Європа потерпає. Не вірте цим брехням! Польща динамічно розвивається. Ніяких ознак кризи, а тим більше такого зубожіння, як в Україні, немає.

Скажімо, до Євро-2012 будують дороги. Але в Україні Євро зачіпає тільки магістральні, а в Польщі, в Підкарпатському воєводстві, віддаленому Лежайському повіті активно будуються автостради. Ви уявляєте собі розв’язку різних рівнів на місцевих шляхах в Україні!

Ще приклад. Лежайськ давно впроваджував роздільне збирання побутових відходів, а вигравши грант - побудували спеціалізоване підприємство. Люди отримують хорошу зарплату - сортувальник на лінії розподілу сміття має щомісяця 2000 злотих, що дорівнює окладу мера невеликого українського міста чи його заступників.

У розпал «кризи» в сільській школі будують спортзал, якого немає в жодному районі Полтавщини, в іншій – каток. Польща дбає про масовий спорт і здоров’я нації. Всюди спортивні майданчики зі штучним покриттям, огороджені, освітлені. Їх встановлювали за державною програмою. Хіба це може не вражати? Р. Андрейщук, директор найкращого на Пирятинщині ліцею, весь час перепитувала: «Олексію Петровичу, це село? Це дійсно сільська школа?»

І. Шикеринець: – Села вражають також відсутністю разючої відмінності між сільським головою, вчителем, фермером чи механізатором. Рівень достатку приблизно однаковий. Ми не бачили запущених садиб, але не бачили й маєтків. Там немає традиції будувати «вище», ніж у сусідів, купувати дорогі машини, аби вирізнитися.

О. Рябоконь: – Побачене спонукає до роздумів: чого так? Чому вони змогли досягти такого рівня і продовжують динамічно розвиватися, хоч Польща стартувала в умовах гірших, ніж ми?

На їхньому прикладі ми переконалися, що чітко сформовані і соціально орієнтовані реформи - дають позитивний результат. Результат цих реформ - активна громада. Це величезний напрямок роботи влади, що видно на кожному кроці, де б ми не були і з ким із посадових осіб це не обговорювали. Основний орієнтир діяльності органу самоврядування – як зробити краще для людей.

Там мало говорять про політику, але акцент робиться на створення сучасного громадянського суспільства. На це спрямоване все: законодавство, функціонування місцевої влади, формування морально-етичних норм у стосунках між людьми, створення сприятливих умов для розвитку окремої людини і суспільства загалом. Це і є принцип соціальної справедливості, втілений у життя.

І. Шикеринець: – Що хотілося додати? У польській владі немає олігархів.

Окремо - щодо землі. Приватна власність на землю в Польщі - історична традиція. Основою економіки будь-якого села є фермерські господарства, кожне з яких обробляє до 20 гектарів землі. Законодавство виписане так, що всі вони можуть працювати і розвиватися - є техніка, надаються пільгові кредити, мають можливість реалізувати свою продукцію. Селяни-фермери у Польщі - це заможні люди, які досягли достатку своєю працею.

А що в Україні? Земля концентрується в руках виробників по 10-15 тис. і більше га. Тільки-но буде дано старт продажу землі, вони скуплять паї, в цілому районі лишиться 1-2 власники - основним багатством володітиме купка людей.

О. Рябоконь: – Розглянемо соціальний аспект цього явища. Український селянин відірваний від землі, його змусили здавати її в оренду, він не сприймає її як власність, швидше як засіб отримання доходів (зауважте, мізерних). Хоча, як показує досвід Польщі, земля – це вагомий ресурс для самозайнятості, джерело достатку. Обробляючи землю, ти ні від кого не залежиш. Більше того - створюєш робочі місця для своїх родичів. І не треба їхати світ за очі в пошуках щастя.

Польська влада не підтримує створення крупних товаровиробників. Влада Польщі говорить селянину: працюй, створюй блага для себе й сім’ї, а ми допоможемо. І виділяє по 300 євро на гектар землі, що в обробітку. І не важливо, що ти вирощуєш, який прибуток маєш - усі в рівних умовах. Крім того - лізинги, пільги на придбання техніки, ресурсне забезпечення – весь комплекс заходів, який заохочує людину до праці на землі.

Чому так не роблять у нас? Бо мета інша. Робиться все, щоб людина позбулася своєї землі. Селянина переконують, що обробляти її невигідно, щоб, коли можна буде її продати, він із легкістю сказав: забирайте! І тільки що сердега робитиме опісля, не маючи жодних джерел існування – влада не говорить. Прикро, але нинішня політика держави й уряду спрямована на те, щоб людина не жила, а животіла.

Переглядів: 1126   Коментарів: 1   

Схожі новини:

Олексій Рябоконь: ''На Полтавщині триває ''азаровщина''

Соціалісти Пирятинщини: авторитет завойовується конкретними справами

Как работает мэрия Кракова

На часі – співробітництво громад у питаннях розвитку територій

Олексій Рябоконь – справді народний кандидат!

У виборах по округу №151 на Полтавщині – 47 кандидатів, із них жодного – від БПП

За чесну владу, за соціальну справедливість, за Олексія Рябоконя!

Публічна заява кандидата в народні депутати по 151 виборчому округу Рябоконя Олексія Петровича

Стаття нового посла Польщі. Відносини ЄС та України: історія втрачених можливостей і невиконаних очікувань

Це вже не виборчі технології, це – свавілля політичного бандитизму

Поліція пообіцяла упродовж тижня ''поставити крапку'' у розслідуванні ''тренінгу'' членів ДВК на 151 окрузі

Коментар залишив: Стас
Дата: 2012-04-26

"Нинішня політика держави й уряду спрямована на те, щоб людина не жила, а животіла" – 100%, нічого доповнити.

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
Чи підтримуєте ви створення єдиної Помісної Автокефальної православної церкви в Україні?
Чи вірите ви в те, що винних у розстрілах на Евромайдані покарають?
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове