Загружаю…
Це вже не виборчі технології, це – свавілля політичного бандитизму
Кінцева мета мін'юстівських ігрищ – заборона СПУ?
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
7 ''здорових'' звичок, які насправді не є корисними

Статей: 4927
Коментарів: 1422
Людей на сайті:3

Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського

Автор: Адам ГОЖИЙ, Василь ЛЕМИК

Дата: 2013-03-14

Цьогоріч 12 березня виповнилося 150 років з дня народження Володимира Івановича Вернадського.

Уже стало традицією при відзначенні усіх ювілеїв В. Вернадського багато і детально говорити про нього як про творця теорій біосфери і ноосфери, засновника і першого президента Національної академії наук, видатного організатора науки в СРСР. Однак на цьому тлі якось забувають згадувати про участь цього вченого у проведенні в Російській імперії унікальних основоположних землезнавчих роботах для оцінки земель і встановлення їхньої правоздатності на території Полтавської губернії.

Ці роботи виконувалися під керівництвом великого російського вченого, далекоглядного природознавця, творця і будівничого вітчизняного ґрунтознавства, найвидатнішого знавця і цінителя наших чорноземів – В.В.Докучаєва.

В основу докучаєвського природно-історичного методу оцінки земель покладені такі принципи:

1. Чітке розмежування процедури оцінки земель на дві половини. Одна – це визначення природної натуральної цінності їхнього головного складника - ґрунту на основі вивчення його геологічних, хімічних, фізичних, механічних, фітозоологічних особливостей з урахуванням гідрографії, рельєфу, біоти, клімату тощо. Ця робота повинна виконуватися спеціалістами-ґрунтознавцями на основі досконалих наукових даних. Друга половина – це господарсько-економічне обстеження земель у повній залежності від природних умов місцевості. Вона виконується спеціалістами-статистиками за обов’язкової участі місцевих земельних управ і місцевих знавців краю. З названих половин оціночних робіт перша є основою, базою другої.

2. Передбачалось, що природні переваги ґрунтів є основним і найважливішим фактором, що визначає і суттєво впливає на всі інші фактори цінності земель і що є найоб’єктивнішим мірилом цінності земель (найпостійнішим і незалежним від змін економічної кон’юнктури).

3. Вважалось, що без усебічного, строго наукового вивчення ґрунтів сама ретельна статистико-економічна і статистико-господарська оцінка земельних угідь не буде достатньо обґрунтованою і повною, а тому в багатьох випадках не може забезпечити одержання об’єктивних результатів визначення правоздатності земель.

У кінці 80-х і на початку 90-х рр. ХІХ ст. у Полтавській губернії за ініціативою губернської земської управи була організована спеціальна експедиція з вивчення земель і їхньої оцінки за докучаєвським методом. Очолював експедицію сам професор В. Докучаєв. У цій експедиції працював і молодий професор В. Вернадський. Він керував землезнавчими роботами в Кременчуцькому повіті (найскладнішому в топографічному, геологічному і гідрографічному відношеннях), а також сприяв виконанню геологічної частини землезнавчих досліджень в інших повітах губернії.

Підсумком роботи експедиції з оцінки земель і встановлення їхньої правоздатності була публікація 15 повітових і загальногубернського звіту з картою рельєфу і картою ґрунтів губернії. У цих публікаціях детально описані і проаналізовані дослідження по «оро-гідрографії, геології, ґрунтів, клімату і флори Полтавської губернії».

Масштаби зроблених досліджень явно перевищують обсяги інформації, яка була власне потрібна для оцінки земель і встановлення їхньої правоздатності. У звітних матеріалах експедиції є такий вислів її керівника В. Докучаєва: «На нас не лежало формальной обязанности исследовать геологическое строение Полтавской губернии; мы могли оставить в стороне и её растительность; но так как при детальном изучении почв нельзя обойтись без ближайшего знакомства с их подпочвами (каковыми служат в Полтавской губернии послетретичные, а частично, и третичные образования); так как геоботанические формации являются, обычно, и формациями почвенными, то естественно, что Полтавской экспедиции пришлось заглянуть и в область местной геологии и ботаники». До обґрунтування доцільності включення в програму робіт Полтавської експедиції геологічних і ботанічних досліджень були причетні члени експедиції професори В.Вернадський, Ф.Левінсон-Лессінг, А Краснов.

Отже, фактично цією експедицією були далекоглядно зроблені спроби досліджень елементів декількох оболонок і плівок біосфери, теорію якої пізніше створив В. Вернадський. За спрощеним визначенням біосфера – це сфера поширення життя. Вона поділяється на три основні оболонки Землі: газову – атмосферу, водну – гідросферу і тверду – літосферу. Остання включає земну кору і верхню частину мантії. Життя у літосфері головним чином зосереджене у її верхньому родючому шарі – ґрунті. За теорією В. Вернадського, ґрунт у біосфері являє собою живу плівку, що заселена фауною і флорою. Цілком закономірно згадане розширення спектру тих зовнішніх факторів, стан яких треба враховувати при оцінці земель, значно підвищило наукове і практичне значення робіт Полтавської експедиції.

Роботи по оцінці земель і встановленню їх правоздатності були проведені в усіх губерніях Російської імперії. Однак на такому високому науковому рівні і в таких масштабах, як вони були зроблені у Полтавській губернії, вони не були виконані у жодній іншій губернії. Високий науковий рівень землезнавчих досліджень Полтавської експедиції не був перевершений і в СРСР, коли в середині ХХ століття проводилось широкомасштабне картографування ґрунтів.

Зауважимо, що досконале виконання всього комплексу землезнавчих досліджень на будь-якій території потребує наявності досконалих топографічних карт цієї території. Вони є фундаментом землезнавчих робіт. У Полтавській експедиції створенням цього фундаменту керував військовий геодезист, генерал-лейтенант О.А. Тілло. Йому у звітних матеріалах експедиції приділено мінімум уваги й похвали. Так уже повелося, що коли милуються якоюсь довершеною спорудою, то згадують і хвалять усіх, окрім творців фундаментів, забуваючи, що без них будівлі просто не могло б існувати.

Більшість землезнавців схильна пояснювати високий науковий і практичний рівень результатів землезнавчих робіт Полтавської експедиції тим, що Полтавська губернія була другою в імперії (після Нижегородської), де виконувались такі роботи, і що керував ними особисто В. Докучаєв. Однак навіть поверховий огляд матеріалів експедиції свідчить про важливу роль В. Вернадського. Своєю участю в роботах експедиції він забезпечив довговічність цього методу. Працюючи під керівництвом В. Докучаєва, переймаючи і творчо використовуючи його досвід, збагачуючи його своїми ідеями, В. Вернадський сприяв проведенню і завершенню Полтавської експедиції на високому науковому рівні. Цілком ймовірно, що рік видання одного із основних документів експедиції – «Почвенной карты Полтавской губернии» - не випадково співпав із 30-літтям В. Вернадського.

У Полтавській експедиції В. Вернадський гідно прийняв від В. Докучаєва естафету вітчизняних фундаментальних землезнавчих досліджень, щоб стартувати у світову науку. Це йому вдалося. В. Вернадський створив теорії біосфери і ноосфери, які є логічним продовженням землезнавчих досліджень В. Докучаєва. Їхня актуальність визнана у всьому світі.

Прикро констатувати, але в Україні поки що ані роботи В. Докучаєва, ані роботи В. Вернадського не знайшли належного продовження і практичного використання, хоча потреби в цьому величезні.

Сьогодні людство стоїть перед вибором: або воно буде робити все можливе, щоб перетворювати біосферу в ноосферу, або воно не буде дбати про біосферу і спрямовувати її до екологічної катастрофи. Третього не дано.

У цих умовах Україна зобов’язана запровадити на своїй території регулярні стеження за станом хоча б основних елементів оболонок і плівок біосфери, демонструючи світові дієвість вчення В. Вернадського. А розпочати треба з організації Національної служби геодезії і картографії, яка має створювати фундамент для таких стежень.

Переглядів: 3670   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
Опитування: половина українців вірить у дружбу з Росією у віддаленій перспективі
Українці вважають однаково винними у війні на Донбасі олігархів і Росію
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове