Загружаю…
Зберегти українську землю для наших нащадків!
Це вже не виборчі технології, це – свавілля політичного бандитизму
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
7 ''здорових'' звичок, які насправді не є корисними

Статей: 4964
Коментарів: 1434
Людей на сайті:18

Перевибори і безвіз: головні політтренди 2017-го

Автор: Віталій ЧЕРВОНЕНКО

Дата: 2017-01-04

Одним з головних очікувань від політичного 2017 року є розв'язка інтриги навколо можливих дочасних виборів Верховної Ради, чого добиваються кілька ключових політиків країни.

Серед важливих очікувань у новому році можна назвати довколакорупційні процеси, ратифікацію угоди про Асоціацію з ЄС, остаточне отримання Україною безвізового режиму та реформу правоохоронної сфери.

Роз'ятреною раною для країни лишатимуться бойові дії на Донбасі без чіткої перспективи вирішення конфлікту.

Кому вигідні перевибори?

Можливі дочасні вибори Верховної Ради обговорювали весь 2016 рік.

За їх проведення виступає "Батьківщина" Юлії Тимошенко та "Опозиційний блок". Ці партії суттєво наростили рейтинг і намагаються конвертувати його у місця в парламенті.

До вимоги перевиборів долучився Міхеіл Саакашвілі, який пішов з посади губернатора Одещини і створює власну партію.

На осінь 2016 року припало різке подорожчання комунальних тарифів для населення.

То ж експерти прогнозували, що опозиціонери спробують використати невдоволення населення і за допомогою вулиці добитись дочасних виборів.

Але цього не сталось, і уряд за допомогою субсидій та підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень частково збив протестне невдоволення.

Уряд та коаліція вистояли восени і схвалили бюджет, а з наступного року розпочнеться поступове збільшення соцстандартів та невеликий ріст економіки, що підвищує шанси парламенту та Ради на збереження упродовж 2017 року.

"Народний фронт" у разі проведення виборів може набрати всього кілька відсотків, а БПП втратить ледь не половину фракції, тому вони будуть відчайдушно протистояти перевиборам.

Політичні експерти, з яким поспілкувалась ВВС Україна, сумніваються, що дочасні вибори у 2017 році відбудуться.

"У першій половині 2017 року достатніх сил у Юлії Тимошенко і союзників для відставки уряду і перевиборів не бачу", - уточнив у розмові з ВВС Україна експерт Вадим Карасьов.

Проте у випадку форс-мажорних подій і сплеску протестів перевибори таки можуть відбутись.

Переломним моментом може стати квітень 2017 року, коли уряд втратить річний імунітет від відставки і муситиме просити Раду схвалити нову програму діяльності.

"Плівки Онищенка"

Однією з найгучніших корупційних справ 2016 року, яка може суттєво збурити політичну ситуацію в Україні 2017 року, є так звані "плівки Онищенка".

Навесні 2016 року антикорупційне бюро розслідувало справу щодо махінацій на видобутому в Україні газі.

Слідчі розповіли, що підставним фірмам газ державного видобутку продавали за низькою ціною нібито для населення.

А потім продавали у кілька разів дорожче для промислових виробників, з чого держава недоотримувала прибутки - на понад 3 мільярди гривень.

Організатором схеми НАБУ назвало члена Ради від групи "Воля народу" Олександра Онищенка.

НАБУ швидко затримало низку учасників схеми, частина яких визнала вину та уклала угоду зі слідством.

Натомість Олександр Онищенко, поки ГПУ готувала подання про зняття з нього недоторканності, покинув Україну й оселився у Лондоні.

Олександр Онищенко не визнає своєї вини, більше того, наприкінці року він звинуватив у корупції президента та йото оточення.

Поки що пан Онищенко не навів жодних доказів своїх слів, проте обіцяє опублікувати їх пізніше.

Якщо він дійсно опублікує важливі документи чи записи, які покажуть участь президента в корупції, то це може призвести до великих політичних потрясінь.

Довгожданий безвіз та Асоціація

2017-й має великі шанси стати роком, коли нарешті закінчиться багаторічна епопея з отриманням Україною безвізового режиму з ЄС.

Перемовини і виконання Україною умов для безвізу почались з 2008 року, проте після Євромайдану українці почули від президента обіцянку швидкої можливості подорожувати до ЄС без віз.

Виконання Україною взятих на себе зобов'язань затягнулось майже до кінця 2015 року, проте у грудні Єврокомісія офіційно визнала повне виконання Україною усіх умов.

Тоді здавалось, що ось-ось - і це запрацює. У квітні 2016 року Єврокомісія офіційно видала законодавчу ініціативу щодо безвізу, яку мали затвердили Європарламент та Рада ЄС.

Очікувалось, що все це може статись ще до кінця літа 2016 року.

Проте через емігрантську кризу в ЄС українське питання поставили на паузу - європейці вирішили спочатку ухвалити оновлений механізм призупинення безвізу для третіх країн.

Це питання затягнули на півроку і погодили тільки вже під самісінький кінець 2016-го. Хоча ще на початку осені президент Петро Порошенко давав оптимістичні обіцянки безвізу у "лічені тижні".

Остаточне схвалення механізму призупинення очікується у січні-лютому 2017 року, й одразу після цього черга має дійти і до українського питання.

За оптимістичним сценарієм, український безвіз розглянуть у лютому-березні 2017 року, і запрацює він не раніше квітня.

Проте існує загроза, що українське питання затримають до президентських виборів у Франції в кінці квітня.

У такому разі жодних серйозних прогнозів щодо початку українського безвізу експерти давати не беруться.

Наступного року має також завершитись ратифікація ЄС угоди про Асоціацію з Україною.

Її підписали ще 2014 року, документ швидко ратифікував Європарламент та Верховна Рада. Майже рік знадобився для її ратифікації усіма країнами-членами ЄС.

З 1 січня навіть тимчасово запрацювала зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Проте у Нідерландах опозиційні політики ініціювали консультативний референдум, на якому більшість голландців висловились проти угоди.

Після цього уряд Нідерландів довго домовлявся і нарешті узгодив з ЄС додаток до угоди, який мав розблокувати ратифікацію асоціації в Нідерландах.

У цьому додатку пояснюється, що угода не є гарантією майбутнього членства України в ЄС, права на роботу українцям в ЄС та зобов'язанням Європи допомагати у військовій сфері.

Очікується, що вже у перші місяці 2017 року парламент Нідерландів ратифікує угоду з таким додатком, і весь документ, у тому числі і його політична частина, запрацює вже цього року.

Судова реформа

Однією з найважливіших реформ 2017 року має стати повна зміна найвпливовішого суду України - Верховного.

Конституційна судова реформа зробила його головним у судовій системі країни, який буде ключовою ланкою системи правосуддя.

При цьому одночасно зі збільшенням повноважень суд повністю замінюють за принципом патрульної поліції - весь його склад наберуть з нуля під час відкритого конкурсу.

Реформа Верховного суду стартувала 30 вересня. Систему вищих спеціалізованих судів - господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ, скасують.

Їх згодом замінять окремі палати Верховного суду.

До кінця березня має запрацювати оновлений Верховний суд з першою групою відібраних - 120 суддів. А наприкінці весни на конкурсі доберуть весь комплект суддів - ще близько 80.

Наразі на завершальному етапі відбору до Верховного суду 31% претендентів раніше суддями не працювали.

Судді нового Верховного суду матимуть радикально вищі зарплати. Посадовий оклад у них складатиме 75 "мінімалок", що складатиме понад 120 тисяч гривень на місяць. До цього треба додавати різноманітні надбавки.

При цьому з 2017 року мінімальними зарплатами при обрахунку платні чиновникам будуть рахувати не передбачені в бюджеті 3200 гривень, а умовну суму в 1600 гривень.

Після Верховного суду часткова заміна та набір на конкурсах має піти по всій судовій системі країни.

"Українське ФБР"

У 2017 році має запрацювати один з ключових нових правоохоронних органів України - Державне бюро розслідувань, яке часто називають українським аналогом ФБР США.

Після реформування Генпрокуратури, міліції та формування НАБУ бюро розслідувань має перейняти всі слідчі функції щодо тяжких та найскладніших злочинів.

Організована злочинність, тероризм, злочини високопосадовців, вбивства, катування, порушення у структурах поліції, прокуратурі та навіть антикорупційного бюро - все це буде у веденні ДБР.

Керівництво та працівників ДБР обиратимуть на відкритому конкурсі. Хоча у законі передбачено, що як мінімум половина працівників бюро на конкурсі мають відібрати з числа слідчих прокуратури та інших силових структур.

Іншу половину дозволено набрати з числа людей, які мають стаж роботи у галузі права.

Працівники ДБР мають отримувати досить високу платню. Керівник - 30 мінімальних зарплат (близько 48 тисяч гривень), а також різні надбавки.

Платня по всій вертикалі буде також прив'язана до "мінімалок" - простий слідчий матиме 20 мінімальних зарплат з доплатами - від 32 тисяч гривень.

ДБР мало запрацювати ще 2016 року, проте депутати затягнули з ухваленням закону, президент кілька місяців його не підписував, а потім довго не могли сформувати конкурсну комісію з обрання голови.

Зараз конкурс наблизився до обрання керівника - це може статись вже у січні-лютому 2017 року.

Після цього комісія обере вище керівництво органу, що дозволить запустити його роботу.

Керівника ДБР оберуть на 5 років, і практично жоден орган влади не матиме права його звільнити, що має забезпечити незалежність роботи.

Наприкінці 2016 року низка активістів заявляли, що у результаті конкурсу на керівника ДБР може перемогти лояльний до влади кандидат. Хоча у самій комісії свою заангажованість заперечують.

Напівзаморожений Донбас

2016 рік так і не став проривним у розв'язанні конфлікту на Донбасі.

Під час підписання мінських домовленостей у лютому 2015 року планувалось, що їх виконають до кінця року, потім виконання перенесли на 2016-й, а тепер - і на 2017-й.

За всі ці роки так і не виконали перший пункт домовленості - повне припинення вогню.

Обстріли у зоні АТО з різною інтенсивністю тривають постійно, хоча наприкінці 2015-го від лінії розмежування формально відвели важке озброєння та артилерію.

Протягом 2016 року тривали суперечки щодо виконання політичної частини домовленості.

Від України вимагали конституційної реформи і особливих повноважень окремим районам Донбасу, а також амністію бойовикам. Важливою вимогою є проведення виборів у цих районах.

Українська ж влада наполягала, що до повної тиші та, щонайменше, контролю ОБСЄ за кордоном з Росією та непідконтрольними Україні територіями, політичну частини виконати не можна.

У жовтні лідери країн нормандської четвірки спробували погодити "дорожню карту" виконання мінських угод, але ситуація фактично зайшла в глухий кут.

Наприкінці року на "Світлодарській дузі" бої відновились з використанням важкого озброєння.

Експерти прогнозують, що подібна ситуація збережеться і 2017 року - без особливих проривів у виконанні домовленостей.

"Швидше за все, ситуація на Донбасі буде така ж, як в 2016-му - локальні загострення і конфлікт малої інтенсивності - напівзаморожений", - розповів ВВС Україна політолог Володимир Фесенко.

Українські та іноземні експерти називають 2017-й - роком зміни влади у повідних країнах світу.

20 січня у США до влади прийде нова адміністрація Дональда Трампа, навесні - вибори президента у Франції, а восени - парламенту у Німеччині.

"Путін весь рік може чекати політичних змін у керівництві західних країн", - вважає пан Фесенко.

Багато експертів минулого року прогнозували, що президент США Барак Обама на кінець каденції "дотисне" Україну, щоб залишити посаду з розв'язаним конфліктом. Проте цього не сталось. Тому зараз прогнози щодо тиску на Україну з боку адміністрацій у Франції та Німеччині обережніші.

Під час виборчих перегонів у США Україна досить відверто підтримувала Гілларі Клінтон, то ж налагоджувати контакт з Дональдом Трампом, у тому числі щодо Донбасу, буде непросто.

Американські експерти, зокрема і Генрі Кіссинджер, вже пророкують певний компроміс за рахунок України. Схожі ідеї у статті у виданні The Wall Street Journal у кінці 2016 року висловив і український олігарх Віктор Пінчук.

Віталій ЧЕРВОНЕНКО,
ВВС Україна

Переглядів: 93   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
За словами Прем'єра Володимира Гройсмана, право на купівлю української землі повинні мати тільки громадяни України. Ви з цим погоджуєтеся?
Опитування: половина українців вірить у дружбу з Росією у віддаленій перспективі
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове