Загружаю…
Це вже не виборчі технології, це – свавілля політичного бандитизму
Кінцева мета мін'юстівських ігрищ – заборона СПУ?
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
7 ''здорових'' звичок, які насправді не є корисними

Статей: 4927
Коментарів: 1422
Людей на сайті:5

Системі - системні зміни

Автор: Леонід МОРДОВЕЦЬ

Дата: 2017-01-06

Соціалістична партія України була і залишається послідовним прибічником системних змін в усіх сферах державного, суспільного та соціального життя в Україні, зад­ля утвердження в країні засад соціальної справедливості. Саме тих засад, які втілені у життя в європейських країнах зусиллями політичних партій Соціалістичного Інтернаціоналу - соціалістами, соціал-демократами після Другої світової війни.

Саме зусиллями українських со­ціалістів ще у 2004 році були зроблені перші суттєві кроки у реформуванні системи влади - країна почала пере­ходити від авторитарної, фактично од­ноосібної президентсько-парламентсь­кої системи управління, яка породила в Україні олігархічний режим, до де­мократичної парламентсько-президентської.

Невдовзі, у 2010 р. цей процес у антиконституційний, протизаконний спосіб був зупинений правлячим олігархатом в особі Януковича, тодішньої коаліції та мовчазного сприяння з боку олігар­хічної опозиції (БЮТ, НУНС).

Наразі варто зазначити, що в умо­вах галасливої кампанії щодо пока­рання представників колишнього ре­жиму нічого не говориться і нічого не робиться для притягнення до кримі­нальної відповідальності безпосе­редніх учасників антиконституційного перевороту 30 вересня 2010 р. Зокрема 252-х народних депутатів шостого скликання, які ініціювали, че­рез Конституційний Суд, цей перево­рот, що призвело до узурпації влади та трагічних наслідків, від яких Украї­на та її громадяни потерпають упро­довж останніх років.

Зміни 2004 p., як і повернення до них 2014 р., мали стати незворотними за умови запровадження в Україні повно­цінної системи місцевого самовряду­вання, надання місцевим громадам не­обхідних прав та повноважень для гідного облаштування життя на влас­них територіях, здійснення потрібних соціально-економічних перетворень в інтересах жителів громад.

Як у випадку зі змінами до Конституції 2004 року, так і з реформою місце­вого самоврядування, головними противниками змін системи влади були і залишаються представники правих олігархічних політичних сил як з числа правлячих, так і опозиційних сил, які зазвичай виражали, виража­ють і захищають інтереси великого капіталу та корумпованого чиновни­чества.

Саме вони не допустили зміни до Конституції України в частині запро­вадження повноцінного самоврядуван­ня після позитивного висновку Консти­туційного Суду ще у січні 2008 року. Тодішні керманичі та опозиціонери Ющенко, Янукович, Тимошенко - (сини і дочки Кучми) воліли мати необмеже­ну, з підпорядкованою їм вертикаллю, владу як у центрі, так і на місцях. Місце­ве самоврядування, як інститут наро­довладдя і демократії, багатовікова європейська традиція (згадаймо магдебургське право в Україні), було і за­лишається надійним запобіжником від тиранії, євразійства та всілякого сва­вілля, на які перманентно хворіє пра­во-олігархічний політичний клас в Україні.

Втрачено дорогоцінний час. Ба більше, після революції Гідності, під час якої громадяни України різних сус­пільних верств зажадали негайних си­стемних змін, у т.ч. і у сфері владних відносин, продовжує чинитися опір запровадженню місцевого самоврядування з боку цього ж пануючого по­літичного класу.

Наразі, для проведення системних ре­форм у сфері місцевого самоврядуван­ня необхідно внести потрібні зміни до Конституції України. Пам'ятаємо, яки­ми скандалами в середовищі пануючо­го класу супроводжувалися ухвалення цих змін у першому читанні. Не в ос­танню чергу вони були спричинені на­явністю у тексті норм, небезпечних для суверенітету, територіальної цілісності держави щодо особливостей само­врядування в окремих районах Донба­су (ОРДЛО).

Як з'явилися ці норми, відомо. Також відомо, що запровадження інституту префектів (замість місцевих держадм­іністрацій), підпорядкованого Прези­денту, зберігає рудименти кучмівської вертикалі влади. Тут варто звернутися до досвіду європейських демократій. Оскільки вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, то цілком логічним є підпорядкування префектів саме йому. Зрештою Україна має стати парламен­тсько-президентською республікою, а не залишатися президентською і авто­ритарною у виконанні Кучми, Янукови­ча і К° Отже, зволікання з ухваленням змін до Конституції гальмує реформу місцевого самоврядування. Необхідно прибрати шкідливі, фейкові норми, нав'язані як із зовні, так і з середовища пануючого класу.

Звичайно, в зазначеному напрямку, який отримав назву децентралізації, дещо робиться. Проте, певні кроки з бюджетної децентралізації не вирішу­ють проблеми системно. Централіза­ція, збереження вертикалі у вигляді та­кого рудименту як місцеві адміністрації залишаються головною перешкодою до повноцінного місцевого самовря­дування.

Місцеві громади, їхні представ­ницькі органи мають отримати всю повноту прав і повноважень для со­ціально-економічного і духовно-культурного розвитку своїх територій. А зробити це можна за умови ухва­лення системи законодавчих актів, потрібних для регулювання усіх сфер суспільних відносин на рівні громад. Це позиція Соціалістичної партії Ук­раїни упродовж останніх двадцяти п'яти років, коли СПУ була у парла­менті і коли вона знаходиться у поза­парламентській опозиції.

Громади стануть спроможними, а люди, які в них живуть і працюють, бу­дуть заможними лише за умови, коли зусилля членів громад, їхніх органів влади будуть скеровані на соціально-економічний та культурний розвиток територій, відновлення виробництва в традиційних і потрібних споживачу га­лузях економіки, коли буде усіляко сти­мулюватися розвиток малого та серед­нього бізнесу, створюватимуться нові ро­бочі місця. Тільки за таких умов грома­ди зможуть наповнювати свій бюджет необхідними коштами як для власного розвитку, так і для зміцнення держави.

Наразі, в країні йде процес об'єднан­ня територіальних громад. Соціалі­стична партія України, яка стояла біля витоків ідеї запровадження в Україні повноцінного місцевого самовряду­вання, маючи розгалужену мережу партійних організацій, людей з досві­дом роботи на рівні сільських, селищ­них і міських рад, мусить активно долу­читися до процесу утворення нових громад, брати активну участь у вибо­рах голів об'єднаних територіальних громад та їхніх рад, формуванні їх ви­конавчих органів.

Леонід МОРДОВЕЦЬ,
перший секретар Сумського обкому СПУ,
кандидат історичних наук, доцент

Переглядів: 126   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
Опитування: половина українців вірить у дружбу з Росією у віддаленій перспективі
Українці вважають однаково винними у війні на Донбасі олігархів і Росію
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове