Загружаю…
Вимагаємо припинити рейдерське захоплення Соціалістичної партії України!
Зберегти українську землю для наших нащадків!
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
Диню - нюхайте, кавун - пошкребіть нігтем по шкірці

Статей: 5033
Коментарів: 1476
Людей на сайті:3

Три роки після ''референдумів'' на Донбасі: усе далі від України?

Автор: Світлана ДОРОШ

Дата: 2017-05-11

Самопроголошені республіки Донбасу 11 травня відзначають третю річницю проведення "референдумів" про державну самостійність "ДНР" та "ЛНР".

Через три роки після "референдумів" ватажки сепаратистських республік запевняють, що за цей час "ДНР-ЛНР" здобули усі ознаки самостійної держави і з Україною їх вже нічого не пов'язує.

"Самостійність" їх визнана лише одна одною, а також Південною Осетією.

Спроби створити із двох республік конфедеративну державу "Новоросія" і залучити до неї інші східні і південні області України, як планувалося у 2014-му, провалилися. Як і заклики керівників "ДНР-ЛНР" до Росії про приєднання "республік" до Російської Федерації.

Як визнають експерти, з якими спілкувалася ВВС Україна, формальні ознаки державності і самостійності у самопроголошених республік існують. Проте наскільки вони наповнені змістом?

І головне - як почуваються ті понад 3,5 мільйона жителів неконтрольованих територій Луганської і Донецької областей: усе ще частиною України чи жителями "народних республік"?

Рублі і бравада

"Заяви ватажків "ДНР-ЛНР" про повну самостійність - це бравада. Зовнішні атрибути держави є - конституція, уряд, парламент, герб, прапор, паспорти, правоохоронні органи, суди. Є розподіл ролей, але немає головного - вони ніким не визнані. І це не може статися "по щучьему велению, по моему хотению". Тому їхні заяви сприймати всерйоз не доводиться", - говорить політолог Кость Бондаренко.

Щодо економічної діяльності у "ДНР-ЛНР", яка є складовою існування будь-якої держави, то, як зазначає головний експерт департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Жолудь, вона не може бути доказом державності.

"Можна навести безліч прикладів економічної діяльності. У гетто під час війни вона теж велася, цигарки були товаром", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

Олександр Жолудь також нагадує, що "ДНР-ЛНР" не мають власної валюти, а послуговуються російським рублем.

"У ДНР-ЛНР є "національні банки", але насправді це лише касове обслуговування. Вони не можуть виходити на якісь ринки. Відомо тільки, що вони виходять на подібні структури Південної Осетії, оскільки Росія визнала цю республіку і працює із осетинськими банками, відповідно "ДНР-ЛНР" працюють з нею", - додав експерт.

Після блокади

Після запровадження Україною торгівельної блокади і "націоналізації" підприємств у "ДНР" та "ЛНР" їхні ватажки Олександр Захарченко і Ігор Плотницький заявили, що це стало остаточним розривом "республік" із Україною.

"Після блокади ситуація кардинально не змінилася, - каже економіст Олександр Жолудь. - Вони отримують певні кошти з Росії і мають якісь запаси для того, аби триматися на плаву. Але у подальшому вони мають щось продавати, а у цьому якраз проблема. Головними ринками збуту товарів із Донбасу була Україна. Тепер цього каналу немає, а отже, стабільних джерел доходів у них теж немає", - каже Олександр Жолудь.

"Насправді частина цих підприємств закрилася. Так, є модернізований Ренатом Ахметовим Єнакієвський металургійний комбінат, який працює, але, швидше за все, ближчим часом він потрапить у сферу впливу однієї із російських металургійних бізнес-груп. Внаслідок чого лише якась частина зароблених грошей лишатиметься у бюджеті "ДНР". Тобто, увійшовши у ці підприємства, вони не матимуть ринків збуту, а така "економічна незалежність" - дуже сумнівна", - каже у коментарі ВВС Україна політолог Кость Бондаренко.

"Біля розбитого корита"

За різними даними, на території самопроголошених республік живе понад 3,5 мільйона людей.

"Говорити про те, що за три роки там утворилася абсолютно гомогенна спільнота, не варто", - вважає доктор історичних наук, викладач Донецького юридичного інституту Дмитро Титаренко.

"Думаю, що ідентифікує себе із "ДНР-ЛНР" десь 20-30% людей. Інша частина відчуває себе громадянами України, але втрачає віру у державу і втрачає зв'язок із Україною", - додає він у коментарі ВВС Україна.

Колишній донеччанин каже, що причиною такого ставлення є не лише потужна антиукраїнська пропаганда на території "республік", але й образа людей на київську владу за недостатній соціальний захист тих, хто там залишився.

Такої ж думки журналіст і правозахисник із Луганська Олег Перетяка. Водночас, він каже що за його спостереженнями, через три роки після "референдуму" чи не головним почуттям є розчарування. Для когось - в українській владі, для інших - у Росії і "владі" "ДНР-ЛНР".

"Далеко не всі на неконтрольованих Києвом територіях сприймають цінності, що їх нав'язав "руський мир". Багато є тих, хто зовсім не пов'язує своє майбутнє чи то з "ЛНР", чи то з Росією. Їх загалом влаштовувало те життя, що вони мали до війни", - розповідає Олег Перетяка, який залишив Луганщину кілька років тому.

"Але дійсно є багато тих, хто вважає, що існує якийсь окремий народ - "донецькі" чи "луганські". На час "референдуму" вони сподівалися, що станеться так, як у Криму - "республіки" увійдуть до складу Росії. Інші йшли на референдум, щоб їх почула центральна влада. Вони не отримали ані одного, ані іншого, і опинилися, як біля розбитого корита", - каже він у коментарі ВВС Україна.

"ДНР-івська ідентичність ще не з'явилася. Але відчуття, що вони - не Україна, зростає", - каже політолог Кость Бондаренко.

"Я думаю, що все ж таки найбільше там тих, хто в принципі готовий до сприйняття будь-якої влади чи статусу, якщо ця влада запропонує альтернативу тому життю, яке вони мають зараз. Але поки ані Україна, ані "ДНР-ЛНР" не можуть це запропонувати", - вважає доктор історичних наук Дмитро Титаренко.

"З іншого боку, іноді здається, що повернення цих територій не вигідне владі, оскільки ці громадяни навряд чи голосували б за неї на виборах", - додає він.

У той же час, Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) при президенті України прогнозує, що "населенню окупованих територій будуть прищеплювати лояльне ставлення до дій керівництва Росії".

"Це будуть меседжі про те, що Росія не може офіційно визнати "ДНР-ЛНР", оскільки вже перебуває під санкціями за приєднання Криму. Натомість, РФ надасть широкі можливості місцевому населенню для працевлаштування, здобуття освіти, служби у збройних формуваннях", - констатують експерти інституту в спеціальній доповіді.

В НІСД наголошують, що українська влада досі не має комплексної державної стратегії повернення неконтрольованих територій у правове поле України.

Світлана ДОРОШ,
ВВС Україна

Переглядів: 97   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
Яку частину своїх доходів ви витрачаєте на їжу?
60% українців заявили, що за рік стали біднішими
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове