Загружаю…
Вимагаємо припинити рейдерське захоплення Соціалістичної партії України!
Зберегти українську землю для наших нащадків!
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
Як легко прокинутись вранці – кілька простих порад

Статей: 5116
Коментарів: 1488
Людей на сайті:3

Медична реформа: 5 приводів для суперечок

Автор: Роман ЛЕБЕДЬ

Дата: 2017-06-10

Швидка допомога

Медична реформа стала одним із найтвердіших каменів спотикання української влади SERGEY BOBOK/AFP

Після численних суперечок парламент почав розгляд урядових законопроектів, які запускають медреформу в Україні.

Перезавантажити галузь намагаються вже не один рік і не один уряд. Ця тема надзвичайно цікавить суспільство, але водночас викликає численні суперечки.

У МОЗ наполягають, що більшість українців живуть у страху опинитися у лікарні, половину послуг оплачують із власної кишені, при цьому жодних гарантій щодо їхньої якості немає.

У відповідь лунають застереження, що запропоновані командою Уляни Супрун зміни порушують Конституцію і можуть зруйнувати систему охорони здоров'я в Україні. Інші стверджують, що її вже довгий час просто не існує.

ВВС Україна спробувала проаналізувати заяви сторін та зрозуміти, що саме викликає застереження.

Співоплата

Особливу увагу цьому терміну, який фактично скасовує інститут безкоштовної медицини в Україні, надано у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Там наголосили, що Конституція не передбачає скасування безоплатного лікування у комунальних закладах.

Законопроект 6327 запроваджує повну оплату з держбюджету на рівні первинної (сімейний лікар) та екстреної (невідкладна допомога), а також паліативної допомоги. У Кабміні стверджують, що це приблизно 80% усіх можливих витрат людей на медицину.

За потреби спеціалізованих та високоспеціалізованих втручань з'являється поняття співоплати - "з метою стимулювання застрахованих осіб відповідально ставитись до свого здоров'я".

"Постачальники медичних послуг мають право вимагати від пацієнтів оплати чи забезпечення оплати тарифу співоплати", - зазначено у документі.

"Що робити людям, у яких не буде коштів на співоплату медичних послуг? От людина прийшла до сімейного лікаря, той каже: ідіть на рентген, а рентген вже платний", - каже у відповідь голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець - один із основних критиків плану МОЗ.

Медицина

В уряді кажуть, що безкоштовна медицина - це міф YURIY DYACHYSHYN/AFP

Керівниця МОЗ Уляна Супрун наполягає, що зараз пацієнти взагалі платять двічі: спочатку у вигляді податків, а потім - неофіційно з кишені у вигляді хабарів, "благодійних внесків", платних аналізів, тощо: "Ми продовжуємо міф про те, що все безкоштовне".

В інтерв'ю ВВС Україна вона припустила, що для тих, хто не зможе доплатити, передбачать субсидії.

Медичне страхування

Слово "страхування" та похідні від нього зустрічаються у законопроекті обсягом 18 сторінок більше 100 разів.

Згідно із задумом, застрахованими автоматично будуть усі українці, а також іноземці, які постійно живуть на території України, і біженці. На первинному рівні ця схема має запрацювати з січня 2018 року, на інших - до 2020-го.

Раніше у МОЗ розрахували, що у 2016-му українська сім'я в середньому вносила у систему охорони здоров'я 4580 гривень, і кажуть, що саме це і можна вважати страховим внеском, коли система запрацює.

З цього приводу лунають сумніви.

"Замість того, щоб дати простір приватній ініціативі, "реформа МОЗ" тільки посилює роль держави в галузі. "Реформа" не передбачає появи нових гравців - приватних страхових компаній, по-справжньому автономних лікарень і поліклінік", - стверджують у Центрі Бендукідзе, де проаналізували ініціативи МОЗ.

Євген Найштетик, який займається розробками у медичній сфері, додає у себе на Facebook, що модель державного страхування спрацьовує у країнах із високим внеском держави у ВВП, чого не скажеш про Україну.

Ольга Богомолець взагалі вважає, що команда МОЗ не змогла чітко пояснити, яку саме модель медичного страхування пропонують Україні.

"Ми ж впроваджуємо щось більш схоже на британську систему (NHS. - Ред.), коли кожен громадянин Британії має державне страхування. Вони не мусять нікуди записуватися, шукати якоїсь страховки, вона просто працює автоматично з кожним візитом до лікаря чи викликом швидкої", - раніше пояснювала в інтерв'ю ВВС Україна  Уляна Супрун.

Гарантований пакет

Державний гарантований пакет - ще одне нововведення реформи. Він включає усі можливі послуги, які держава повністю або частково оплачуватиме за рахунок медичного страхування.

У МОЗ пояснюють, що до пакету входитиме усе, що можна вважати медициною, але, наприклад, не пластична хірургія. Перелік послуг та ціни на них мають ухвалювати щороку.

Опоненти реформи у парламенті наполягають, що наразі незрозуміло, що буде входити до нього, скільки коштуватиме, і яку частку людям пропонуватимуть оплатити з власної кишені.

"Скільки доведеться платити кожному українцеві, щоб просто потрапити до лікарні на планову операцію або діагностику?", - запитує Ольга Богомолець.

Лікарня

У 2017 на медицину виділяють приблизно 3,5% ВВП, FABIO BUCCIARELLI/AFP

В уряді вважають, що це запитання слід адресувати радше самим депутатам, оскільки бюджет ухвалюють вони, і частка співоплати залежатиме від суми грошей, виділених на медицину.

"Ми наполягаємо на збільшенні бюджету. І пропонуємо прозорий механізм його витрачання - за послугу. Якою б не була співоплата, вона буде нижчою за хабарі, які зараз платять пацієнти", - сказав ВВС Україна заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

У 2017 на медицину виділяють приблизно 3,5% ВВП, або понад 70 мільярдів гривень.

Розпоряджатися цими грошима у майбутньому має спеціально створена Національна служба здоров'я. Саме у ній парламентарі вгледіли ще одну загрозу. За словами автора альтернативних законопроектів щодо медичної реформи Олега Мусія, не можна дозволяти розпоряджатися усіма грішми галузі єдиному органові, оскільки це створить простір для корупції.

"Корумпованіше, ніж є зараз, бути не може", - вважає Олександра Устінова із Центру протидії корупції.

Олександр Ябчанка із "Реанімаційного пакету реформ" наголошує, що роботу служби нормуватиме багато документів, ухвалення яких ще попереду, і загалом її хочуть створити за аналогією із НАБУ - "після армії чи не єдиним органом, який має довіру у суспільстві".

"Надважливою буде суспільна увага до цього органу", - вважає він.

Лікарні

"Гроші ходять за пацієнтом" - цей принцип МОЗ визначає одним з основних у своїй реформі. Згідно з ним, держава фінансуватиме не ліжка у лікарнях, а людей, які мають укласти договори з лікарями.

"Бюджетні кошти на фінансування охорони здоров'я будуть спрямовуватись на оплату конкретних медичних послуг та лікарських засобів, наданих пацієнтам, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров'я", - пояснюють в уряді.

Пацієнти

В уряду запитують, що робити пацієнтам, у яких немає грошей на спів оплату,

ALEKSEY FILIPPOV/AFP

В Інституті Бендукрідзе, натомість, зауважують, що в планах МОЗ "відсутнє бачення, як повинна виглядати - хоча б приблизно - мережа медичних установ у результаті реформи".

"Незрозуміло, що саме з нинішньої мережі медустанов залишиться і що конкретно зникне. Де гарантія, що якась території не залишиться взагалі без кваліфікованої допомоги?" - запитує колумніст LB.ua Дмитро Литвин у себе на Facebook.

"Мені незрозуміло, чому лікарні отримують статус комунальних неприбуткових організацій. Чому лікарня не може отримувати прибутки, якщо, наприклад, можна знайти інвесторів, вкласти гроші в обладнання і в певних межах заробляти для себе?", - запитує у коментарі ВВС Україна лікар-анестезіолог з Рівного Павло Сілковський.

У МОЗ кажуть, що такої можливості зараз немає, а реформа відкриває ринок.

"Приватні страхові компанії дуже чекають цієї реформи, бо вони бачать, що в систему починають заходити здорові гроші. Зараз лікарні інвесторам не цікаві взагалі. А як тільки ми запустимо прозоре фінансування, вони одразу стануть цікавими для інвесторів", - прокоментував Павло Ковтонюк.

Пан Сілковський також побоюється, що через запровадження єдиних тарифів за медпослуги по всій Україні може виникнути дисбаланс, коли популярні лікарні в обласних центрах стануть переповненими, а менш обладнані медустанови в районах пустуватимуть.

На противагу, побутує думка, що деякі заклади справді краще скоротити. Приміром, у МОЗ вказують на Славутич, де збудована за радянської влади лікарня розрахована на місто з населенням 150 тисяч людей, а зараз там живе вп'ятеро менше. Або пологові будинки, у яких бракує кваліфікованого персоналу, і через це зростає дитяча смертність. Керівниця громадської організації "Пацієнти України" Ольга Стефанишина наголошує, що в їхньому укрупненні немає проблеми, якщо при цьому забезпечити хороше транспортування.

Чинна редакція урядового законопроекту чітко визначає, що з початку 2020 року гроші з бюджету виділятимуть лише на заклади з переліку, затвердженого Кабміном.

Комітет соцполітики вже рекомендував переглянути цю норму.

Лікарі

Вважають, що багато лікарів проти реформи, тому що їх, буцімто, влаштовує чинний стан справ, коли з пацієнтів можна брати хабарі.

Олександра Устінова із Центру протидії корупції звертає увагу на те, що у деклараціях деяких медиків - дорогі авто, тисячі квадратних метрів нерухомості та мільйони гривень готівки, що не завжди відповідає офіційним зарплатам.

Лікарі

Зарплата лікаря залежатиме лише від кількості пацієнтів та операцій,

ALEKSEY FILIPPOV/AFP

Однак у коментарях в соцмережах люди нарікають, що з нової стратегії, чому лікарі-хабарники мають відмовитися від звичної практики.

Експерти кажуть, що чи не єдиним способом припинити хабарництво є запровадження офіційної платні за послуги. В уряді додають, що лікарі матимуть право укладати угоди з лікарнями і в них прописувати власну зарплату.

Олександр Ябчанка із "Реанімаційного пакету реформ" стверджує, що роль лікаря, особливо на первинній ланці, внаслідок реформи суттєво зросте. Оскільки саме за ним "ходитимуть" пацієнти, на яких держава виділятиме гроші (наразі передбачено трохи більше 200 гривень за кожного): "Лікарям більше не доведеться стояти перед вибором: бути рекетиром чи жебраком".

"Якою б не була співоплата, вона буде нижчою за хабарі, які зараз платять пацієнти", - додають у МОЗ.

Частина медиків загалом стоять на боці уряду, але мають конструктивні зауваження щодо його планів.

За словами Павла Сілковського, система, коли кожен лікар оформиться як ФОП і зможе укладати угоди з пацієнтами та лікарнями, виглядає дуже привабливою. Але для її реалізації потрібно усунути зайву бюрократію. Зараз, каже він, щоби працювати у різних медзакладах, у кожному з них він потребує окремої ліцензії.

"У медицину треба додавати якомога більше ринкових відносин і гнучкості. Наразі реформа пропонує багато цікавих речей, але ми дуже обмежені у можливостях розвиватися", - каже він.

Також, наголошує медик, якщо зарплата лікаря залежатиме лише від кількості пацієнтів та операцій, то може постраждати якість послуг.

Перезапуск

Попри різне бачення, більшість учасників дискусії так чи інакше сходяться, що систему охорони здоров'я в Україні слід реформувати.

"Ми можемо надалі шукати ідеальну модель, а руїна у нас зараз, і люди помирають вже", - наголошує Уляна Супрун.

"В реальному житті зараз система охорони здоров'я не працює. Її треба перезапускати", - додає Ольга Стефанишина.

Головне, кажуть експерти, аби у підсумку в центрі системи опинився пацієнт.

"Зараз працює система, за якої ні лікар, ні лікарня не зацікавлені у пацієнтові. Як наслідок - середня тривалість життя в Україні на 11 років менша, ніж в середньому у Євросоюзі", - каже Олександр Ябчанка.

І додає: "Ми живемо в інформаційному полі, де медицина асоціюється з катастрофою. Час впроваджувати зміни".

Роман ЛЕБЕДЬ,
BBC Україна

Переглядів: 167   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
У чому головна причина того, що в Україні почастішали випадки замовних вбивств?
Три чверті українців звинувачують владу у погіршенні ситуації
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове