Загружаю…
Вимагаємо припинити рейдерське захоплення Соціалістичної партії України!
Зберегти українську землю для наших нащадків!
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2017 рік
Зміна фаз Місяця в 2017 році
Як легко прокинутись вранці – кілька простих порад

Статей: 5116
Коментарів: 1488
Людей на сайті:5

Чому США і Росія знову не домовилися про миротворців на Донбасі?

Автор: ВВС Україна

Дата: 2017-11-19

Помічник президента Росії Владислав Сурков і спецпредставник США по Україні Курт Волкер на черговій зустрічі в Белграді говорили про введення миротворчої місії ООН на схід України - і згоди не дійшли.

У спільній заяві за підсумками переговорів ідеться, що у Росії й США - різні концепції досягнення миру на Донбасі, але сторони збираються проаналізувати чергову зустріч і "подумати про подальші шляхи розв'язання проблеми".

Агентство ТАСС із посиланням на Суркова додає, що Волкер передав Росії американські доповнення до проекту про миротворців.

За словами Суркова, ці доповнення складалися з 29 абзаців, але тільки три з них здалися прийнятними російській стороні.

Сурков і Волкер вже зустрічалися 21 серпня в Мінську, а 7 жовтня - в Белграді.

На початку листопада спецпредставник США запропонував Україні не вносити свою резолюцію щодо миротворців на Донбасі у відповідь на аналогічну російську ініціативу і спробувати дійти згоди щодо основних принципів, на яких має базуватися така резолюція.

У відповідь міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що український проект уже фактично готовий.

Російська служба Бі-бі-сі вирішила розібратися в основних суперечностях, які не дають сторонам домовитися.

У чому розбіжності сторін?

Першим про можливість введення миротворчого контингенту ООН заявив Київ.

Сталося це на початку 2015 року, після втрати Україною контролю над стратегічним транспортним вузлом Дебальцеве. Інтенсивні бої за місто тривали після підписання другої Мінської угоди: уже тоді в Києві говорили, що ці домовленості навряд чи працюватимуть, і потрібні ефективніші гаранти миру.

Але, зрештою, в березні 2015 року Київ попросив ООН та ЄС розглянути можливість миротворчого контингенту на Донбасі і надіслати в регіон оціночну місію для визначення його параметрів.

Але до ініціативи України поставилися без ентузіазму і в Москві, і в тих організаціях, до яких звернувся Київ.

Хоча українські лідери регулярно піднімали тему місії в публічній риториці, нове звучання ця ідея отримала тільки у вересні 2017 року, коли на користь миротворців несподівано висловився Володимир Путін.

Але прориву не сталося навіть після цього, а Київ і взагалі назвав заяву Путіна "черговою спробою Росії як сторони конфлікту представити агресію внутрішньоукраїнським конфліктом".

Це вчергове довело, що Київ і Москва мають кардинально різні бачення того, як має виглядати миротворчий контингент, де він має дислокуватися і які завдання виконувати.

Володимир Путін вважає насамперед, що миротворці мають дислокуватися винятково на лінії розмежування між сторонами конфлікту і виконувати функції охорони спостерігачів ОБСЄ.

У Києві переконані, що миротворці мають перебувати на всій території самопроголошених республік і, насамперед, на ділянці російсько-українського кордону, яку Україна не контролює.

Київ і західні країни заявляють, що саме через цей відрізок кордону Росія постачає на Донбас живу силу, військову техніку та боєприпаси.

У Москві відкидають ці звинувачення, а пан Путін у жовтні заявив, що закриття кордону між невизнаними республіками і Росією може призвести до різанини.

Крім того, у Києві кажуть, що в складі місії не повинно бути "представників країни-агресора". У Росії, яка не визнає себе учасником конфлікту в Донбасі, національний склад потенційного контингенту поки не коментували.

Безперечним фактом є те, що Росія як постійний член Радбезу ООН може заветувати будь-яку миротворчу пропозицію України.

Але правдою є і те, що у Вашингтоні скептично ставляться до пропозицій Москви.

"Деталі того, що було запропоновано (Росією. - Ред.), я думаю, насправді ще більше розділять Україну, а не розв'яжуть проблеми", - заявив недавно Курт Волкер.

Чому Росії важливий контроль над кордоном?

У тексті другої Мінської угоди пункт про "відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України" йде під номером 9, і йому передують пункти про амністію учасникам конфлікту, обмін заручників за принципом "всіх на всіх" та початок "діалогу про модальності проведення місцевих виборів".

Виходячи з цього, в Москві трактують документ так, що поки Україна не почне виконувати політичну частину угод в частині щодо місцевих виборів, про повернення кордону не йдеться.

У Києві, своєю чергою, наполягають, що доки кордон контролюють прихильники самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", виконувати "політичну частину" неможливо.

Контроль над кордоном для Росії важливий, бо через нього вона фактично забезпечує існування двох самопроголошених республік.

До того ж, у разі ескалації бойових дій контроль над кордоном дозволить Росії втрутитися в хід конфлікту. Хоча в Москві неодноразово заперечували участь кадрових російських військових у бойових діях, численні журналісти, які працювали в регіоні, свідчили про протилежне.

Володимир Путін вважає, що якщо контроль над кордоном передадуть Києву без відповідних політичних гарантій, то на територіях нинішніх "ДНР" і "ЛНР" може початися "різанина" прихильників незалежності.

Водночас досвід 2014 року, коли українські війська повернули під свій контроль такі великі міста Донбасу як Маріуполь, Слов'янськ, Краматорськ, Сєвєродонецьк або Лисичанськ, показав, що жодної різанини прихильників "ДНР" і "ЛНР" там потім не відбувалося.

Що потрібно, щоби ввести миротворців? Як приймається рішення?

Процедура на рівні ООН прописана досить детально. Ця організація надіслала вже десятки миротворчих місій, і якщо вдасться напрацювати прийнятний для всіх сторін варіант резолюції, то запитань тут не виникне.

Інша річ - як оформлять введення миротворців у правовому полі України, яка ще ніколи не стикалася з необхідністю легалізувати їх присутність у себе.

Рішення про допуск на Україну миротворців повинна буде прийняти Верховна Рада - за аналогією з дозволом пустити в країну іноземні контингенти, які беруть участь у міжнародних навчаннях.

Як виглядає, парламенту треба буде спеціальним законом врегулювати і низку інших питань: від логістичних моментів до особливостей взаємодії "блакитних касок" з українськими армією і поліцією.

Тут можуть постати проблеми іншого характеру: як саме буде прописана в цих документах миротворча місія.

Теоретично, згоду на введення контингенту мають дати всі сторони конфлікту.

Але в Києві та Москві визначають ці сторони по-різному. Якщо Київ називає стороною конфлікту Росію, то в Москві свою причетність заперечують і стверджують, що про введення миротворців Україна має домовлятися із самопроголошеними "ДНР" і "ЛНР".

Шанси на те, що Верховна Рада підтримає документ, що будь-яким чином легалізує невизнані утворення на сході України, мінімальні.

Що значить схід України для Порошенка і Путіна як політиків?

Якщо в Росії питання Донбасу радше пішло з порядку денного, в Україні воно, як і раніше, залишається визначальним.

У 2019 році на Київ чекають президентські і парламентські вибори, і стратегія їхніх учасників щодо сходу буде головним питанням, яке їм ставитимуть виборці.

Порошенко про участь у виборах формально ще не заявляв, але мало хто в Києві сумнівається, що він боротиметься за переобрання.

Він, як і раніше, залишається лідером більшості президентських рейтингів, але про перемогу в першому турі, як це було в 2014 році, не може навіть мріяти. Опоненти запекло критикують Мінські угоди, одним із архітекторів яких він був.

У цій ситуації будь-який прорив у деескалації конфлікту став би потужним чинником, здатним підвищити шанси Порошенка на переобрання.

Якщо перелому на Донбасі вдасться досягти за допомогою введення місії ООН - або принаймні представити це так виборцю, - Порошенко цим скористається.

Досягнення компромісу і перспективи успішного розв'язання української кризи міг би використовувати у передвиборній кампанії і Путін.

Але узгодження позицій Москви, Києва і Вашингтона за форматом миротворчої місії ризикує так затягнутися, що до березня 2018 року сторони можуть просто не встигнути домовитися.

Чим миротворці ООН відрізняються від спостережної місії ОБСЄ?

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) почала працювати 21 березня 2014 року після звернення українського уряду України в ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць цієї організації.

СММ - це неозброєна цивільна місія, яка працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

Її основні завдання - це неупереджено і об'єктивно спостерігати за ситуацією в регіоні та регулярно публікувати звіти про те, хто зі сторін конфлікту порушує режим припинення вогню.

Спостерігачі ОБСЄ від початку зіткнулися зі значною недовірою з обох боків конфлікту і неодноразово скаржилися, що або українські військові або озброєні прихильники "ДНР"/"ЛНР" перешкоджали доступу членів місії до місць, де можуть перебувати важкі озброєння, не відведених від лінії зіткнення.

Неодноразово піднімалося питання про озброєння спостерігачів ОБСЄ хоча б легкою стрілецькою зброєю для кращого захисту, але проти цієї ініціативи категорично виступала нинішня влада в Донецьку й Луганську.

Миротворчі сили ООН, якщо їх усе ж введуть у регіон, матимуть значно ширші повноваження. Вони зможуть розгортати свій контингент для запобігання конфлікту, вони можуть брати участь у роззброєнні, демобілізації і реінтеграції колишніх комбатантів.

Частиною їх повноважень може стати також розмінування, реформування сектора безпеки, захист прав людини, допомога в проведенні місцевих виборів - подібних повноважень у моніторингової місії ОБСЄ немає.

Скільки треба миротворців, щоб зупинити війну, і скільки їх було в інших місцях?

За кілька днів до проведення конференції Суркова і Волкера газета The Wall Street Journal з посиланням на свої джерела повідомила, що США готові запропонувати Росії розмістити на Донбасі 20 тисяч миротворців.

Глава комітету російської Ради Федерації з оборони та безпеки Віктор Бондарєв побачив "пряму загрозу Донбасу" в настільки масштабній миротворчій місії. Відзначивши, що це майже дві дивізії, він запитав: "Чим будуть займатися на сході України 20 тисяч озброєних людей?"

На сайті ООН сказано, що наразі Організація проводить 15 операцій із підтримання миру. Загалом від 1948 року організували 71 миротворчу операцію.

Якщо запропонований США формат буде прийнятий, миротворча місія на сході України стане однією з найбільших в історії.

Схожий за чисельністю контингент - близько 20 тисяч осіб - у 1960-1964 роках був розміщений в Конго. Своїх військових туди відправили 30 країн світу.

Під час цієї миротворчої операції в авіакатастрофі в Північній Родезії загинув генсек ООН Даг Хаммаршельда. А всього за роки місії організація втратила близько 250 миротворців і цивільних співробітників.

Від 1978 року миротворці ООН працюють у Лівані, де вони спочатку спостерігали за процесом виведення ізраїльських військ з південної частини країни, забезпечували безпеку в регіоні і допомагали уряду Лівану повернути управління над південною частиною країни.

Якщо спочатку в Ліван вводили близько 4 тисяч миротворців, то до 2015 року їх кількість зросла до 10 тисяч.

Джерело: ВВС Україна

Переглядів: 40   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
У чому головна причина того, що в Україні почастішали випадки замовних вбивств?
Три чверті українців звинувачують владу у погіршенні ситуації
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове