Загружаю…
СПУ не висувала Киву в Президенти України
ПОСТАНОВА з’їзду партійного активу Соціалістичної партії України від 12 січня 2019 року
Порівняння варіантів управління багатоквартирним будинком
Як захистити свої інтереси при здачі земельного паю в оренду
«Одна на всех, мы за ценой не постоим»…
Приклад високого професіоналізму й справжнього патріотизму
Полтавський землезнавчий старт В. Вернадського
Посівний календар на 2018 рік
Календар фаз Місяця на 2018 рік
Ранкові звички, що призводять до набору ваги

Статей: 5264
Коментарів: 1563
Людей на сайті:5

Полтавська школа садівництва

Автор: Олександр Єрмак

Дата: 2009-11-21

Становлення і розвиток професійно-технічної освіти на Полтавщині, як правило, пов'язують із реформою 1864 року, коли у краї з'явилися перші ремісничі школи, училища і навчальні майстерні. Однак ще задовго до того, 1820 року, в Полтаві заснували школу садівництва, яка по праву може вважатися першим навчальним закладом сільськогосподарського профілю в нашому краї.

Створення в Полтаві школи садівництва було пов'язане із практичними потребами міста, яке в 1802 році стало губернським центром. Це дало поштовх до кардинального перепланування міської забудови, спорудження нових приміщень для державних і громадських закладів.

Полтавські губернатори – царські сановники високого рангу – намагалися перетворити центральну частину міста у своєрідний міні-Петербург із кам'яними двоповерховими будинками, забрукованими вулицями, парками і скверами.

Для здійснення цих задумів перший полтавський генерал-губернатор князь Олексій Куракін запросив на посаду губернського архітектора Михайла Амвросимова (1776-1825). Під керівництвом Амвросима в 1803 році був складений генеральний план реконструкції губернського центру під назвою "Полтава в нових межах". Ним передбачалося перетворити провінційну Полтаву на місто європей­ського типу.

Основною композиційною віссю міста стала головна вулиця, яка вела від старовинного центру – Соборної площі – до поля Полтавської битви. З 1809 року ця вулиця стала називатися Олександрівською. За 700 метрів від старого центру утворювалась Кругла площа з ансамблем адміністративних будинків, від якої радіусами розходилися широкі вулиці.

У південно-західному напрямку від цитаделі фортеці до четвертого бастіону прокладалися дві прямі вулиці, що пізніше отримали назву Велико-Петровська та Інститутська (сучасний Першотравневий проспект). У кінці Інститутської вулиці намічалося закласти великий міський сад.

Улітку 1803 року О. Куракін на свої кошти купив у майора Кириловського ділянку землі і подарував її місту. Меценат-поміщик С. Кочубей теж подарував для влаштування міського саду свій гай.

Для розширення території саду було також придбано леваду графа Л. Розумовського. Того ж року сад обнесли огорожею. За проектом М. Амвросимова тут облаштували альтанку, збудували оранжереї, розбили квітники, встановили лавки і навіть каміни, біля яких узимку відігрівалася публіка.

Міський сад став хорошою матеріальною базою для створення у Полтаві школи садівництва. Цей заклад мав готувати фахівців із ведення садівництва та паркового господарства. Такі кваліфіковані кадри були насамперед потрібні в поміщицьких садибах з парками і садами. Тому в заснованій 1820 року на території міського саду школі садівництва навчалися головним чином кріпаки, які потім поверталися до своїх господарів і працювали садівниками в поміщицьких маєтках.

Відомо, що завідувачем школи був головний садівник міста Клінгерберг. Практичні заняття з садівництва проводив садівник Д.?Неванізі, якого для цього періодично викликали з Батурина, де він працював у маєтку Кирила Розумовського. Учні школи під керівництвом своїх учителів проводили різні досліди на ділянках і в оранжереях. Завдяки роботі школи на Полтавщині поширювалися нові сорти фруктових культур, здійснювалося райо­нування деяких кримських сортів винограду. На південно-західному схилі міського саду розкинувся прекрасний виноградник, посадковий матеріал з якого продавався любителям-виноградарям.

Спочатку школа розташовувалася у пристосованих приміщеннях, а в 1830-х роках для неї спорудили двоповерховий мурований прямокутний будинок у сти­льових формах пізнього класицизму. У декоративних фасадах будинку використані прийоми, характерні для класицизму: горизонтальна рустовка стін першого поверху, виразні лінії віконних обрамувань. Центр протяжних фасадів акцентований ризалітами (виступами).

Оскільки композиційно-планувальне рішення й архітектурний образ приміщення школи садівництва близький до розташованого по сусідству інституту шляхетних дівчат (нині Національний технічний університет імені Юрія Кондратюка), побудованого за проектом архітектора Л. Шарлеманя, краєзнавці висувають припущення, що вони належать одному авторові.

Полтавська школа садівництва проіснувала до 1841 року, але приміщення школи збереглося до наших днів. У будинку розміщувались різні лікувальні і благодійні заклади.

Під час Великої Вітчизняної війни, з листопада 1943 по травень 1944 року, тут знаходився військовий госпіталь №1445 ЕГ, куди надходили воїни з важкими пораненнями, отриманими в боях з німецько-фашистськими загарбниками при звільненні території Полтавської області та форсуванні Дніпра.

У 1991 році на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з білого мармуру (0,5х0,3м) з пам'ятним написом про евакогоспіталь. Після війни і до сьогодні у приміщенні колишньої школи садівництва (Першотравневий проспект, 22) розміщується міська інфекційна лікарня.

Переглядів: 1985   Коментарів: 0   

Додати коментар:

Введіть суму чисел

Loading
Не дамо знищити нашу партію!
Вірус проектів чи злий умисел?
А ми вам вірили…
Політвиконком СПУ дав оцінку діям ''ліквідаторів''
Наш курс – збереження і відродження СПУ
Чи підтримуєте ви створення єдиної Помісної Автокефальної православної церкви в Україні?
Чи вірите ви в те, що винних у розстрілах на Евромайдані покарають?
Прес-конференція "Соціалістична партія України: нове керівництво, програма та плани щодо місцевих виборів"

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.pl.ua обов'язкове